Міністерство освіти України

Київський національний економічний університет

Кафедра банківської справи

Курсова робота з курсу “Банківські операції”

Способи забезпечення кредитів

Виконав:

Науковий керівник:

Київ 2000

План.

Вступ.        3
Частина 1. Роль та місце забезпечення в процесі кредитування        4
Частина 2. Матеріальне забезпечення кредитів        9
Частина 3. Юридичне забезпечення кредитів        21
Заключення        29
Список використаної літератури.        31
Додаток №1        32
Додаток №2        35
Додаток №3        36

Вступ.

Як і будь-який процес, що відбувається в економіці, процес кредитування підпорядкований визначеним принципам, що лежать в основі організації економічних відносин з приводу надання позики та визначають правила поведінки субєктів цих відносин, а саме банку та позичальника, в процесі здійснення кредитних операцій. Серед цих принципів виділяють принцип строковості, що вимагає повернення позички в строки, передбачені кредитною угодою, принцип цільового використання позики (вкладання запозичених коштів в конкретні економічні господарчі процеси), принцип платності, а саме той, що за користування позиченою вартістю позичальником має бути сплачено кредитору, крім основної суми позики, додаткову суму у вигляді проценту.

Наведення вище принципів кредитування може здатися тривіальним, але тільки на перший погляд, оскільки дотримання останнього принципу, а саме принципу забезпечення кредитів, що полягає у відповідності між вартістю забезпечення та заборгованістю по позичці, є основною передумовою для вдалого здійснення кредитної операції для кредитора, особи, що несе ризик по цій операції, але лише в єдності з іншими вищезазначеними принципами.
Банально, як на мій погляд, ще на початку казати про важливість даного принципу, особливо беручи до уваги стан справ у сфері банківського кредитування в Україні, дивлячись на велику кількість неповернутих кредитів в недалекому минулому становлення ринкової економіки в нашій країні та стан справ на сьогоднішній день. Важливість дотримання зазначеного принципу ні в кого з фахівців, вітчизняних чи зарубіжних, не викликає на сьогоднішній день сумнівів.
У звязку з цим виникає питання стосовно природи забезпечення кредиту та вибору найкращого способу здійснення цього самого забезпечення, який би задовольнив вимоги та потреби як кредитора, так і позичальника, відповідав би в повній мірі своєму призначенню захисту інтересів кредитора, та не завдавав би шкоди фінансовому та майновому стану й діловій репутації позичальника.
Застава товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, гарантія, порука, переуступка (цесія) на користь банку вимог та рахунків позичальника до третьої особи, страхування відповідальності позичальника та фінансового ризику кредитора, - як бачимо, в банківській практиці використовується досить багато різноманітних форм та способів забезпечення кредитів, а отже не будемо відразу вдаватися до полеміки стосовно переваг окремих форм (способів) забезпечення кредитів; зясуємо спочатку, яке ж саме місце посідає поняття забезпечення кредитів в банківській теорії та практиці, а вже потім спробуємо визначити головні особливості окремих форм (способів) забезпечення кредитів, яких досить багато існує як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці банківського кредитування.

Частина 1. Роль та місце забезпечення в процесі кредитування