I ВСТУП        2

II ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ        3
III ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ЇХ ПРИЙМАННЯ УСТАНОВАМИ БАНКІВ        4
IV Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк"        7
V РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ        8

V.I Розрахунки гарантованими дорученнями        9
V.II Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень        10

VI ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЧЕКАМИ        11

VI.I Розрахунки чеками        15

VII РОЗРАХУНКИ АКРЕДИТИВАМИ        19

VII.I Відкриття та авізування акредитива        21
VII.II Закриття акредитива        24

VIII ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ВЕКСЕЛЯМИ        25

VIII.I Основні характеристики векселів.        27
VIII.II Правила передачі векселя іншій особі. Види індосаменту.        28
VIII.III Вексельні операції та їх харатеристика.        30

IX РОЗРАХУНКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗАЛІКУ ВЗАЄМНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ        37

I        ВСТУП

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових забов'язаньє однією з головних передпосилок і ознак ефектовного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки поділяються на дві сфери: готівкових розрахунків яка обслуговується законними грошовими знаками держави; безготівкових розрахунків яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі у формі комерційних боргових забов'язань (вексель, чек, банковський сертифікат). Сфера безготівкових розрахунків поділяється організаційно на міжбанківськи розрахунки, які обслуговують відношення між банками, і на міжгосподарчи розрахунки між клієнтами банків.
Попередня оплата широко використовувалась в Україні у 1992-1993 роках за рішенням уряду і Національного банка з метою обмеження відпуску неплатоспроможнім покупцям і прискорення розрахунків.

Наступна оплата у формі комерційного кредита розвинута в Україні поки слабо. А відсрочка платежу набула широкий розмах у зв'язку з низькою договірною дисципліною і слабою платіжеспроможністю.
Саме тому метою цієї курсової роботи стало дослідження проблем розвитку безготівкових розрахунків в Україні, а також проблеми зовнішньоторгових розрахункових операцій. Для досягнення поставленої мети у роботі були вирішені слідуючи задачі:

1.        Виконано дослідження законів, а також норми світового права, які регулюють господарчі розрахунки в Україні і зовнішньоторгові операції.

2.        Досліджено принципи роботи комерційних банків з платіжно-розрахунковими документами, а також здійснення операцій з грошово-борговими забов'язаннями.

II        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Безготівкові розрахунки в господарському обороті України регулюються інструкцією Національного банку, яка розроблена згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України. Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України, їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу, що впроваджуються в господарський оборот України.

Юридичні особи, їх філії, відділення, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності відкривають поточні рахунки, інші рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків. Якщо підприємство відкриває більше одного рахунку, один з цих рахунків визначається як основний. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.